Тепер, коли рекомендація мити руки стала життєво важливою, деякі з нас відчули, що шкіра почала сохнути і лущитися, причому набагато сильніше, ніж будь-коли раніше. Так, чистота допомагає нам впоратися з вірусом, але вона ж і шкодить шкірі.

Перед нами не стоять вічні питання — “мити чи не мити”. “Хто винен” — теж зрозуміло. Але ось “що робити”, нам доведеться дізнатися.

Експерти з ВООЗ невпинно нагадують про важливість миття рук, і вони ж вказують на необхідність захищати шкіру від пошкоджень. “Руки хірурга” — відома проблема серед медиків. Ті змушені мити руки настільки часто і настільки ретельно, що шкіра починає лущитися, з’являються тріщини, задирки відшаровуються, що може перерости з естетичної проблеми у медичну.

Мікроушкодження шкіри полегшують потрапляння вірусних частинок одразу у кров, оминаючи посередництво слизових оболонок. Не будемо забувати, наскільки це буває болючим.

Отже, як ми можемо вирішити відразу два завдання — захиститися від вірусу і зберегти шкіру?

Мийте руки у теплій воді

Не у крижаній (ми розуміємо, що не завжди і не скрізь є тепла вода), але і не у гарячій. Може здатися, що якщо на секунду занурити руки під максимально гарячу воду, ви вб’єте усю заразу. Але це так не працює.

Людська шкіра не витримує тих температур, за яких гинуть віруси і бактерії. Наш головний союзник у боротьбі — не сама вода, а мило, яке руйнує їх білково-жирову оболонку. Вода лише допомагає змити залишки вірусу у каналізацію.

Гаряча вода змиває захисний жировий шар шкіри і висушує її. Тому запам’ятайте: для ефективного миття рук нам потрібна тепла вода, рясна піна і ретельне миття рук з усіх сторін (не забуваємо про центри долонь, кінчики пальців і простір під нігтями).

Використовуйте зволожуюче мило

Взагалі будь-яке мило створене для того, щоб все змивати зі шкіри, і жодне з них не зволожує у прямому сенсі цього слова (це лише прийоми маркетингу). Те ж саме стосується усіх поверхнево-активних очищуючих засобів: шампунів, пінок для вмивання і гелів для душу.

Але одні види мила будуть помітно більш агресивними, ніж інші, що легко зрозуміти за відчуттями після миття.

Шкіра стягнута і трохи свербить? Така чиста, що аж рипить? Якщо ви відповіли “так” хоча б на одне запитання, то ви з вашим засобом перестаралися.

Подивіться у бік мила з кремовою консистенцією, багатого на олії, гіпоалергенного, створеного спеціально для чутливої і атопічної шкіри. Зазвичай його здібностей достатньо для захисту від мікроорганізмів, але недостатньо, щоб зруйнувати шкірний бар’єр, без якого нам живеться несолодко.

Зволожуйте руки

Вода, як і мило, добре висушує шкіру. І робить вона це у більш хитрий спосіб: випаровуючись з поверхні, волога “прихоплює з собою” молекули води з більш глибоких шарів епідермісу. У результаті шкіра ще більше висихає і стягується.

Гарний варіант — зволожувати спеціальними засобами шкіру, ще вологу від води, і, таким чином, запечатувати вологу під “плівкою”.

Варто вибирати густий жирненький крем або засіб, що містить олію. Обережніше з лосьйоном — той може містити забагато води і виявиться неефективним для запечатування.

Зволожуючи шкіру, ви не додаєте нову вологу, а заважаєте втраті вже наявної. Робити це можна різними способами. Гарні (не обов’язково дорогі) зволожуючі засоби допоможуть:

  • зберегти або відновити захисний бар’єр шкіри рук;
  • створити захисну плівку;
  • заповнити крихітні лакуни у епідермісі, особливо навколо нігтів і на кісточках пальців;
  • заспокоїти подразнену шкіру.

Що ж шукати на етикетці? Ланолінову кислоту, парафін, вазелін, сечовину, сквалан, гліцерин, мінеральну олію, сорбітол, диметикон і т. д. Усі ці речовини допоможуть утримати воду і загоїти шкіру.

Одягайте рукавички

Наносити крем на шкіру після миття, безумовно, гарна ідея, але можна зробити більше. Якщо ввечері після роботи (або вдень на карантині) ви знаєте, що вже не підете на вулицю, спробуйте більш ефективний метод.

Дозвольте долонькам трохи “відмокнути” у теплій воді приблизно п’ять хвилин, щедро нанесіть зволожуючий засіб, і потім вдягніть рукавички на 1-2 години.

Якщо руки дуже сильно постраждали, почали лущитися або вкрилися задирками, сміливо залиште рукавички на ніч.

Не забувайте — нехай на дворі надзвичайно тепла весна, у деяких місцях досі ще сиро і холодно. Одягайте рукавички на вулицю, і руки скажуть вам спасибі. Фігурально висловлюючись, звичайно: карантин триває ще недостатньо довго, щоб руки почали вам відповідати.

До речі, прибирання, особливо з використанням агресивних дезінфекторів, обов’язково потрібно проводити у рукавичках.

Підключайте “важку артилерію” — мінеральні олії

Якщо стан вашої шкіри дуже поганий або якщо ви страждаєте на екзему та псоріаз, можете скористатися старим-добрим вазеліном. Він був винайдений саме для цього: загоєння, запечатування подряпин, саден і дрібних порізів!

Нанесіть крем, гарненько промасажуйте руки, а потім додайте шар вазелінової олії. Руки стануть м’якими і ніжними (а ось те, до чого ви невдало доторкнетесь, залишиться брудним і жирним, тому будьте обережними).

Спробуйте замінити мило на антисептики

Ми знаємо, що знайти зараз санітайзер — той ще квест. Але якщо вам це вдасться, тимчасово замініть частину підходів до раковини на антибактеріальну обробку. Багато антисептиків, особливо з вітаміном Е або гліцерином у складі, не настільки сильно висушують руки, як часте миття.

Але не забувайте: після туалету і перед їжею руки все одно потрібно мити з милом.

Сушіть, а не витирайте

Розтираючи руки рушником, ми можемо нанести мікропошкодження, особливо якщо шкіра почала пересихати і втратила еластичність. Сушарки для рук у громадських туалетах не надто гігієнічні — вони втягують повітря з приміщення, тому краще від них відмовитися.

Не варто впадати у відчай: струсніть долонями у повітрі, протріть їх м’якою паперовою серветкою, трохи поаплодуйте, та руки швидко висохнуть. Не нападайте на себе з жорстким рушником: цим ви лише погіршите стан своїх рук.

Джерело