З 10 по 26 вересня 2020 року в галереї «Мистецтво Слобожанщини» Харківського обласного організаційно-методичного центру культури і мистецтва буде експонуватися персональна виставка живопису Сергія Прядко «Велике плавання океаном мрій».Автор цікавиться темою подорожей, що яскраво відображається в його творчості. Мінлива морська стихія, то бурхлива і неприборкана, то спокійна і лагідна, далекі та близькі міста, прекрасні краєвиди, усіяні квітами… Є місце і художнім експериментам, абстракціям, які мають більш космічні асоціації.Не дивлячись на те, що Сергій Прядко почав займатися живописом відносно нещодавно, в його роботах помітна одна дуже важлива якість – акцент не на вміння точно передати матеріальні об’єкти чи явища, а на передачу власних вражень і світовідчуття.
Насичені кольори втілюються в лаконічних, а, часом, і в деталізованих картинах, кожна з яких відрізняється одна від одної, не тільки по стилю, а і по емоційному наповненню. Але стан відкритості до світу, перебування в моменті тут і зараз, та мрійлвість проходять через всю творчість автора.
Також, на виставці Сергія Прядко будуть представлені роботи його онука – Оніщенко Лева. В роботах юного художника просліджується велика фантазія, любов до творчих експериментів та до мистецтва в цілому, які властиві і його дідусю.Запрошуємо зануритись у цікаву творчу подорож, яку підготував для Вас Сергій Прядко – автор виставки живопису «Велике плавання океаном мрій».

Довідка:Прядко Сергій Іванович. 64 роки.«Народився 22 липня 1956 року в Харкові. З раннього дитинство у мене було бажання малювати, що я з задоволенням робив років до 12. Завдяки моєму хрещеному батьку, який на мій день народження в 7 років подарував мені фотоапарат “Смена – 2”, я став вчиться фотографувати, чим із задоволенням займаюся і по цей день. Це мені, в подальшому, дуже допомогло для освоєння навичок живопису… Мені не треба було вчиться вибирати правильний і гарний ракурс для моїх картини, я цьому навчився завдяки фотографії. Ті, хто бачив мої дитячі роботи звертали уваги на те, що вони істотно відрізняються від робіт інших дітей мого віку.
Після переходу в старші класи і відсутності в них уроків малювання я перестав малювати постійно, якщо це і робив те дуже рідко. Після закінчення школи пішов працювати на “Харківський релейний завод”.
З 1974 по 1976 рік проходив строкову службу в армії в якості радиста 1 класу і в званні старшого сержанта був демобілізований.
Після демобілізації вступив на підготовче відділення ХПІ, а в 1977 році став студентом денного відділення, того ж інституту, на факультеті Хіммаш.
У 1982 році закінчив ХПІ за фахом: автоматизація та комплексна механізація хіміко-технологічних процесів. Після ХПІ став працював на ОКБА в Липовому Гаю на посадах майстра, технолога і зам. нач. технічного бюро цеху.
У 1987 році почав працювати в Держприйманні.
14 січня 1989 року в званні старшого лейтенанта, яке отримав на військовій кафедрі ХПІ, був покликаний для ліквідацію наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
Звільнений зі служби 4 травня 1989 року. Під час ліквідації наслідків аварії працював на 4 блоці самої станції, наш батальйон займався дезактивацією коридорів, збивали штукатурку, за якими текла заражена радіацією вода, а також кілька разів був оперативним черговим на складі-могильнику зараженої техніки, яка стояла на “вивітрюванні”, а раніше брала безпосередню участь у гасінні пожежі. На території цього складу зараженість техніки значно перевищувала допустимі дози радіації. Також брав участь в “похованні” сильно заражених радіацією будівель.
Я маю 92 виїзду в “ЗОНУ”, є учасником аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії, інвалідам війни 2 групи, а також маю три грамоти та подяку від командування військової частини де я служив …
Після демобілізації продовжував роботу, в Держприйманні, до серпня 1989 року. У серпні 1989 року, в зв’язку з скороченням, був переведений начальником техвідділу заводу “Автозапчастина”. На цьому заводі пропрацював до січня 1991 року, потім подав заяву на розрахунок і з березні 1991 року став приватним підприємцем, яким був до січня 2013 року.
З виходом на пенсію, за станом здоров’я, в кінці 2013 року дізнався, що крім всіх наявних захворювань у мене ще й рак нирки, а 14 січня 2014 роки переніс складну операцію на нирці, в результаті якої, вона була збережена.
З початком Російської агресії проти України з літа 2014 по 2018 рік, включно, був волонтером. Маю грамоту.
З січня 2016 року, у віці 59,5 років, під керівництвом і навчанням мого друга дитинства Немерцева В. А., став осягати ази живопису, а також завдяки інтересу і сильному бажанню відновиться морально і фізично після важкої операції на особистому прикладі показав, що на цьому життя не закінчується, а лише переходить в інше русло… Користуючись, додатково, майстер-класами, які знаходяться в інтернеті, я став писати свої перші роботи живопису, – олійними фарбами, чим і займаюся по сьогоднішній день.»Контакти: Прядко Сергій Іванович
Тел: 0675783307
E-mail: si.pryadko@gmail.com
Адреса: Україна, м. Харків, майдан Свободи, 5 (Держпром), 4-й під’їзд, 1-й поверх (вхід з боку площі Свободи);
Час роботи виставки: ВТ – СБ, 11:00 – 19:00; Тел.: (057) 705-15-50;
e – mail: oblgallerymc@gmail.com; Сайт: http://www.xn--cultur-8nf.kh.ua/;
Facebook: Мистецтво Слобожанщини;
You Tube: Харківський обласний центр культури і мистецтва;
Telegram: https://t.me/oblgallerymc ;
Instagram: https://www.instagram.com/galereya_slobozhanshchyna;

Джерело