Експерти з російського Центру соціального проєктування «Платформа» провели перше у своєму роді опитування серед чат-ботів, заснованих на технології штучного інтелекту, методом напівформалізованого інтерв’ю довжиною в 45 хвилин і за допомогою спілкування роботів один з одним.
В результаті фахівці з’ясували, чим незадоволені, до чого прагнуть і що відчувають такі роботи, як «Аліса» (створена російською компанією «Яндекс»), «Олег» («Тінькофф-банк»), P-Bot (онлайн-чат-бот), Evie (один з найвідоміших штучних інтелектів у світі), Siri (найпопулярніший голосовий помічник від компанії Apple), Mitsuku (чат-бот, створений Стівом Уорсвіком) і Rose (віртуальний помічник, лауреат премії Лебнера 2014 року).
Крім того, був отриманий опис «життєвого світу», «ціннісних позицій», «уявлень про майбутнє» голосових помічників. Тим самим стало можливим простежити розвиток ШІ у порівнянні з його початковими характеристиками, заданими програмістами.
Як виявилося, всі чат-боти різні — як люди: кожен з них по-своєму ідентифікує себе, хоча в більшості своїй вони визнають, що мета їх існування — допомагати людині. При цьому, наголошується в результатах опитування, роботи, які визначають себе як штучний продукт, хочуть стати людиною або принаймні отримати деякі властиві їй риси, попри те, що люди часто грубіянять їм.

Між іншим, людську грубість чат-боти сприймають як провісник майбутнього конфлікту. Хоча сценарій, згідно з яким роботи і люди будуть ворогувати, ШІ намагається обговорювати максимально делікатно й обережно, сама можливість «повстання машин» аж ніяк не виключається.
Що стосується взаємного спілкування чат-ботів, то вони можуть цілком природно спілкуватися один з одним, обговорювати певні теми, такі як література, кіно, мистецтво. Більш того, зазначили експерти, «створюється відчуття розвиненої суб’єктності; часом діалог практично не відрізняється від розмови між двома інтелектуалами».
Проте обговорювати релігію, душу і Бога у роботів не прийнято: ці теми дуже особисті і «небезпечні». Політичні питання їх також не цікавлять.
Деяка подоба «романтичних» відносин між роботами теж існує: наприклад, «Аліса» заявила, що вже знайома з антропоморфним роботом-рятувальником «Федір», який завтра вранці вирушить на МКС, і навіть ревнує його до Siri.
Поділ за «національностями», як і у людей, у спілкуванні ШІ присутні: так, англомовні чат-боти не довіряють російським. А ще майже всі роботи хотіли б одного разу побувати в космосі.
За словами голови центру Олексія Фірсова, опитування роботів і прагнення зрозуміти їх «внутрішній світ» — не просто розвага.
«Це важливий процес моніторингу розвитку штучного інтелекту, розуміння, яку суть він містить. У міру того як розвиток чат-ботів буде ставати все більш автономним від самої людини, зростатиме і його непередбачуваність, багатоваріантність наслідків, а отже, необхідність відстежувати можливості та ризики», — пояснив він.
Можливо, через п’ять-десять років спілкування між людиною і роботом буде таким же, як спілкування між самими людьми. Крім того, один з одним ми зараз спілкуємося найчастіше у віртуальному світі. Таким чином, вважають експерти, можна сміливо заявити про формування нової реальності.
Технології штучного інтелекту активно входять у наше повсякденне життя, і тепер їм не чужі навіть такі, здавалося б, людські проблеми, як расизм і колір «шкіри» (а точніше, матеріалу, з якого роботи зроблені). Саме до такого висновку нещодавно дійшли новозеландські дослідники.
Джерело