Фізики з Федерального університету АВС, що в Бразилії провели експеримент, який довів принципову можливість створення машини часу. Поки що — на рівні математичної моделі.

Для цього вони нагріли гарячий об’єкт від холодного з використанням хлороформу, розчиненому в ацетоні.

Вчені заздалегідь заплутали ядра атомів вуглецю і водню, а потім впливали на них ядерно-магнітним резонансом, створивши умови, за яких час буквально рухався назад.

“Ми спостерігали спонтанний потік тепла, спрямований від холодної системи до теплої”, – кажуть фізики університету АВС.

У звичайних умовах тепло йде від більш теплого до менш нагрітого тіла. Це пояснюється другим законом термодинаміки. Цей випадок показав протилежне.

Науковці наголошують: це поки що невирішена загадка, а другий закон – лише “зовнішній” її прояв. Тому капучіно важко розділити на чорну каву і молоко, а гаряча чашка гріє холодні руки. Науковці припускають, що спочатку (до Великого вибуху) Всесвіт був “розпечений”, а енергія в ньому розподілялася рівномірно. З часом ентропія зростала, що й визначило напрям “стріли часу”. Сам термін “стріла часу” придумав фізик Артур Еддінгтон.

Ефект, який учені отримали під час досліду дає розуміння феномену часу, його зв’язку з квантовою заплутаністю. Посилаються на канадського фізика-теоретика Бена Типпета. Той довів на рівні математичної моделі можливість створення машини часу.

Півстоліття знадобилося міжнародній групі науковців, щоб експериментально підтвердити існування нового виду матерії – екситонію. Виявили, що в напівпровідниках електрони на грані одного енергетичного рівня атома можуть переходити на інший енергетичний рівень, залишаючи після себе дірку. Щоб підтвердити існування екситонію вчені використали кристали, вкриті диселенидом титану і найсучасніші високочутливі прилади. Останніми виміряли колективні збудження енергетичних часточок-бозонів у парі екситон-проміжок, незалежно від їхнього імпульсу. Кристали охолоджували до -83 °C.