Викиди вуглецю через зменшення арктичної вічної мерзлоти в купі з дедалі вищим поглинанням сонячної енергії земною поверхнею прискорять зміну клімату та вплинуть на світову економіку на кілька десятків трильйонів доларів. Такий невтішний прогноз днями з’явився у науковому журналі Nature Communications.

Навіть за умови виконання Паризької угоди (договір від 2015 року, погоджений 195 країнами, з метою зменшення викидів та утримання зростання глобальної температури на рівні +1,5°C) збиток становитиме майже 25 трлн $.

Найгірший сценарій, який прорахували науковці, передбачає витрати на рівні 70 трлн $.

Вчені досліджували симуляції складних сучасних фізичних моделей для кількісної оцінки зворотного зв’язку між вуглецем і поступовим зникненням вічної мерзлоти (PCF), а також зворотного зв’язку між земною поверхнею і сонячною енергією (SAF). У першому випадку людство отримує додатковий вуглець, у другому — підвищення глобальної температури, бо земля через зменшення снігів та льодовиків у Білому морі поглинає більше сонячного світла.

Майже всі дослідження клімату на сьогодні припускають у випадку SAF зворотний зв’язок, і у випадку PCF — нульовий. Проте нещодавні спостереження і комп’ютерні моделі показали, що зв’язок між вуглецем та вічною мерзлотою є міцнішим. Водночас обидва ці напрями — нелінійні, тобто їхня сила змінюється, коли температура на Землі підвищується. Це впливає як на глобальний клімат, так і на світову економіку.

Через танення вічної мерзлоти виділяються парникові гази, бо на поверхні з’являються органічні речовини, які ховалися під льодовиками протягом століть.

Процес гниття за нинішнього підвищення температури на 1°C вже призвів до викидів 10 гігатонн вуглецю.

Якщо до кінця сторіччя температура підніметься до 3°C (а поки це найреалістичніший прогноз), тоді ми отримаємо 280 гігатонн вуглецю та 3 гігатонни метану, що у 10-20 разів потужніший за CO₂.

Згідно з цим сценарієм, збитки оцінюються у 70 трлн $. Це у 10 разів перевищує прораховані вигоди від маршрутів транзитних перевезень та видобутку корисних копалин в арктичному регіоні.

Ми сподіваємося, що наша робота призведе до подальшого оцінювання численних нелінійних процесів у кліматичній системі Землі, пов’язаних як з Арктикою, так і з іншими куточкам нашої планети.

Джерело