Що робити із листям, якщо його заборонено спалювати

Знову завітала осінь, і знову з сухою травою, гичкою та опалим листям. Багато українців вже засвоїли, що спалювати суху рослинність — шкідливо і дорого.

Але що тоді робити із залишками рослин, якщо спалювати їх заборонено?

Є чотири варіанти, як можна розпорядитися опалим листям, не спалюючи його.

По-перше, його можна переробити на біопаливо. Відмінний вихід, тільки у нас він поки не практикується.

По-друге, рослинні залишки можна прибрати, як сміття, і вивезти подалі. Цей варіант хороший у тому випадку, коли дерева, з котрих обпало листя, — хворі. Позбутися від них, як від побутових відходів, доцільно, щоб не поширювати хворобу. Тим більше, що це матеріал що швидко розкладається, який, потрапляючи на полігон, не завдає ніякої шкоди навколишньому середовищу.

По-третє, листя можна взагалі не прибирати. В лісі, адже ніхто не згрібає його, і там воно не зайве, оскільки виконує свою природну функцію — утеплює і захищає коріння дерев від промерзання, утримує в ґрунті вологу, а потім, поступово перегниваючи, привертає до себе земляних черв’яків. Під багаторічним шаром цих «відходів» дуже родючий ґрунт — темний і розсипчастий. Але у нас неприбране листя в парку або в саду вважається безгосподарністю, тому його заведено прибирати.

По-четверте, рослинні залишки можна згрібати та закладати в компостні ями, щоб до весни отримати якісне добриво.

«Компостування опалого листя і сухої трави — це найкращий спосіб позбутися від цих рослинних відходів, та ще й отримати від них величезну користь в якості добрива. Адже в цьому, як багато хто вважає, «смітті» є дуже багато цінного, що навесні без зайвих витрат добре підживить землю.

Що ж такого цінного є в опалому листі?

Виявляється, воно місить удвічі більше, ніж гній, мінеральних елементів. У нього є маса корисних речовин, яких потребує ваша ґрунт — той ґрунт, на якому росте дерево, яке скинуло листя. Адже коріння дерев «добувають» з землі все потрібне їм і відправляє його в крону, в тому числі й в листя. В опалому листі, як правило, є кальцій, магній, калій і фосфор. Крім того, листя переповнене корисними мікробами, які теж додадуть ґрунту родючості. Укладати компост краще шарами, чергуючи листя з іншими відходами — наприклад, з підгнилими плодами. Тоді добриво вийде більш насиченим.

Чому не можна спалювати рослинні залишки?

Тому що це пожежонебезпечне, небезпечне для екології та для нашого здоров’я. Адже у димі опалого листя містяться оксиди азоту, вуглецю, чадний газ, а також сполуки важких металів. У тліючих без доступу повітря рослинах утворюється бензопірен — речовина настільки небезпечна, що здатна викликати ракові захворювання. Крім того, з таких вогнищ виділяються в повітря і пестициди — найбільше їх «видає» картопляне бадилля, оскільки щоб позбавитися від колорадського жука, його треба добряче «потравити». Вдихання чадного газу багать, на яких палять листя та інші непотрібні частини рослин, може призвести до головного болю, втрати свідомості, загострення респіраторних захворювань. Особливо це небезпечно для дітей, літніх людей і тих, хто страждає від серцево-судинних захворювань, захворювань дихальних шляхів і легенів, а також від алергії, бронхітів і тонзиліту.

У Держслужбі з надзвичайних ситуацій України попереджають, що забруднення повітря димом від таких багать набагато сильніше, ніж від промислових викидів та викидів автотранспорту. Наприклад, одна тонна тліючого листя виділяє близько 30 кг оксиду вуглецю, і один час, проведений недалеко від багаття, на якому спалюють опале листя, дорівнює п’яти часовому перебуванню на автомагістралі.

Ось чому дії тих, хто віддає перевагу палити багаття, щоб позбавитися від непотрібної рослинності, карані. Адже ст. 50 Конституції України гарантує кожному з нас право на безпечне для життя і здоров’я навколишнє середовище, а закони «Про охорону навколишнього природного середовища» і «Про охорону атмосферного повітря» забороняють спалювання залишків сухої рослинності та опалого листя. Відповідно, в Кодексі України про адміністративні порушення передбачені штрафи за такі правопорушення. Згідно ст. 771 («Самовільне випалювання рослинності або її залишків»), штрафи становлять 170-340 грн, а ст. 152 (Порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, правил благоустрою територій населених пунктів») передбачає для громадян штраф на перший раз 340, на другий — 1360 грн, а для посадових осіб, відповідно, 850 і 1700 грн.

Місцева влада теж має право прийняти додаткові рішення щодо неприпустимості розведення багать і ввести свої санкції. Так що краще безпечніше і дешевше не грати з вогнем, а рослинні залишки утилізувати або, в крайньому разі, вивозити їх разом з побутовими відходами А поскаржитися на самовільних паліїв листя та трави, які отруюють навколишнє середовище, можна в органи місцевої влади, чи до поліції.

Джерело

Вам також можуть сподобатися Ще від автора

Коментарі закриті.