Другий Український Жіночий Конгрес визначив пріоритетні напрямки політики рівних прав і можливостей в Україні

Захід, участь у якому взяли президенти України та Литви, тривав 7-8 грудня і складався з 9 дискусійних платформ. Організатором Конгресу виступила Громадська організація “Український жіночий конгрес”, його було проведено за ініціативи співголів Міжфракційного депутатського об`єднання у Верховній Раді України “Рівні можливості” та за підтримки міжнародних партнерів.

До участі у заході було запрошено понад 800 учасників, серед яких – перші особи України та світу, 70 топ-спікерів – відомі та успішні жінки й чоловіки, які активно підтримують ідею гендерної рівності та толерантності.

Учасники заходу обговорили українські та світові тренди у політиці рівних прав та можливостей жінок і чоловіків; безпеку інформаційного простору у гендерному аспекті; український та світовий досвід щодо впливу міжнародних зобов’язань на дотримання рівних прав та можливостей жінок і чоловіків у сфері безпеки.

Також на Конгресі порушувалося питання розширення економічних можливостей для жінок та подолання дискримінації на робочому місці та у підприємництві. Крім того, учасники заходу обговорили проблематику залучення чоловіків до виховання дітей, зокрема, до “чоловічого” декрету.

Водночас, за участі послів США, Великобританії, Швеції, Литви, Іспанії, Португалії та Норвегії відбулося обговорення особливостей національних стереотипів щодо жінок і чоловіків.

Також відбулося і дві паралельні дискусії: “HeForShe”: чоловіки, які підтримують жінок” та щодо кращих практик запровадження гендерно орієнтованого бюджетування в Україні. У той же час, інша панель заходу – “SheForShe” – стосувалася партнерства та наставництва, менторства серед жінок.

На відкритті ініціаторка Українського Жіночого Конгресу Олена Кондратюк привітала учасників від імені організаторів події та усіх співголів МФО “Рівні можливості”. Вона відзначила, що сьогодні за індексом рівності між чоловіками та жінками Україна посідає не найгірше місце в світі. Але, як зауважила пані Кондратюк, цей індекс є катастрофічно малим в питаннях політики та економіки.

Присутність жінок в українській політиці ще не можна назвати задовільною, отже Конгрес має проаналізувати причини цієї ситуації і надати конкретні рекомендації щодо її поліпшення.

Крім того, народна депутатка наголосила на необхідності створення законодавчих підстав для збільшення жінок в політичній сфері країни та залучення їх до прийняття важливих державницьких рішень. У перший день заходу президент України Петро Порошенко зауважив, що термін “woman power” дуже доречний в Україні.

“Хто зараз найсміливіше говорить про проблеми? Я це знаю точно – українські жінки. Хто прийняв один із перших ударів війни на Донбасі? Це були українські жінки”, – сказав він. Президент підкреслив, що цього року в Україні вперше звання генерала було присвоєне жінці, і нагадав, що нині у Збройних силах України працює понад 30 тисяч жінок, з яких понад 3 тисячі – офіцери.

Він також наголосив на необхідності направити всі зусилля для того, аби завершити внутрішньодержавні процедури та ратифікувати Конвенцію Ради Європи про запобігання насильству щодо жінок, домашньому насильству та боротьби з цими явищами.

“На законодавчому рівні мають бути створені всі умови для того, щоб суспільство, не просто жінка, а суспільство відчувало себе в безпеці. А жінки – точно знали, що вони захищені законом”, – підкреслив Порошенко. Крім того, він зауважив, що 12% жінок в українському парламенті – це “неприпустимо мало”.

“Також маю визнати, що це найкраща частина парламенту”, – додав президент і відзначив необхідність запровадження гендерних квот у законі про вибори народних депутатів.

“Ми не маємо гнатися лише за статистикою. Ми маємо усвідомлювати, що важлива саме реальна та якісна участь жінок в парламенті та в процесі прийняття рішень. Скрізь, де потрібні зміни, самовідданість, чесність, сила духу, – ми точно побачимо жінок. Це і є українська “woman power” – феномен, який ми ще до кінця точно не усвідомили, але рухаємося впевнено в цьому напрямку”, – сказав Порошенко.

У той же час, президент Литовської Республіки Даля Грібаускайте наголосила, що в час війни жінки так само стоять на передній лінії.

“В такі складні часи завжди жінки першими вступають в дію. І ваша країна перебуває зараз в стані війни, ваша країна перебуває у змаганні за економічне процвітання. І вона бореться за європейське майбутнє”, – зазначила вона. За її словами, коли в країні стаються проблеми, першими відповідальність на себе беруть жінки. “Вони знають, що таке відповідальність, вони починають вчитися цьому з раннього дитинства… Тепер, коли ви в стані війни, коли люди захищають вашу країну, жінки стоять на передній лінії так само”, – зауважила президент Литви.

Депутатка парламенту Франції Мірель Клапот висловила думку, що гендерна рівність – це не лише справа рівності прав, але і “дуже ефективний шлях змінити світ”. “У цьому світі буде менше насильства, буде менше бідності, буде більше питань екології, питань розвитку і більше безпеки та миру”, – сказала вона.

Також під час заходу прем’єр-міністр України Володимир Гройсман наголосив на необхідності ліквідувати “надзвичайно несправедливу нерівність – це питання оплати праці”. “Коли ми дивимося на статистику, у тому, що жінки чомусь на 25% отримують менше грошей, – повірте, у мене на це питання немає відповіді. Я вважаю, що це дикунство. Це те, що не може бути в цивілізованому суспільстві”, – сказав він і додав, що ця проблема потребує негайного вирішення.

Крім того, Надзвичайний і Повноважний Посол США в Україні Марі Йованович відзначила позитивні зміни в Україні в питанні гендерної рівності у порівнянні з початком 2000-х років. Вона нагадала, що вперше працювала в Україні з 2001 по 2004 рік. “Це був чудовий час для України і чудовий час для мене. І ось чому я повернулася у 2016 році”, – зазначила вона. “Коли я була тут вперше, в основному я мала справу тільки з чоловіками… Тепер це 50 на 50. І це прекрасно”, – сказала Йованович і додала, що наразі “доволі гарний” відсоток людей, з якими вона має справу, – це жінки, які обіймають дуже відповідальні посади.

У зверненні на результатами Другого українського жіночого конгресу визначаються пріоритетні напрямки політики рівних прав і можливостей в Україні на 2019 рік. Конгрес звертається до державних діячів, службовців, депутатів всіх рівнів та представників політичних і громадських організацій, засобів масової інформації, а також представників приватного і бізнес-середовища з низкою рекомендацій.

Так, Конгрес закликає посилити політичну участь жінок шляхом запровадження тимчасових гендерних квот у виборчому  законодавстві та добровільних партійних квот не менше 30% представників однієї статі; протидіяти випадкам дискримінації щодо жінок-активісток, жінок-кандидаток у депутати та політикинь, засуджувати випадки агресії і сексистські дії, які кривдять і завдають шкоди діловій репутації, чесні і гідності, а також забезпечити відповідальність винних осіб.

Крім того, у зверненні міститься заклик до проведення адвокаційної та інформаційної кампанії на підтримку гендерних квот та висування жінок-кандидаток, а також просвітницької роботи серед населення щодо підтримки жінок на виборах; проведення гендерного моніторингу виборчих кампаній у 2019 році.

Також Конгрес закликає сприяти розширенню економічних можливостей жінок шляхом, зокрема, законодавчого усунення розривів в оплаті праці для жінок і чоловіків, а також інших форм дискримінації жінок на ринку праці та робочому місці.

Учасники заходу закликають забезпечити принципи гендерної рівності у секторі безпеки і оборони, а також правоохоронній діяльності.

У зверненні Конгрес також наголошує на необхідності сприяння поширенню принципів рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, зокрема, шляхом прийняття Закону України “Про ратифікацію Стамбульської конвенції”, а також шляхом ухвалення Кабінетом міністрів України стратегії з гендерної освіти.

Конгрес також закликає інституалізувати принципи гендерно орієнтованого бюджетування у бюджетній системі на всіх рівнях.

Джерело

Вам також можуть сподобатися Ще від автора

Залиште відповідь