За підрахунками фахівців, в поясі астероїдів знаходиться близько 10 млн об’єктів, походження яких пов’язане з часом формування планет в Сонячній системі. Планети формувалися з газопилових хмар, які оберталися на різній ступені віддаленості від сонця. Час від часу деякі астероїди змінювали траєкторію польоту, частина з них згорала від наближення до сонця, а ті, що мали більший обсяг — падали на поверхню планет нашої системи.

Міжнародна група вчених з США, Німеччини, Італії та ряду інших країн вирушили в експедицію в пошуках корисних копалин, занесених на Землю з метеоритними дощами. Особливий інтерес вчених становили урейліти — частини метеоритів, які колись були одним цілим. Можливо, що Місяць не був єдиним супутником Землі, але мале небесне тіло, що знаходилося на нашій орбіті з якихось причин розкололося.

Подібний тип метеоритів досить часто містить велику кількість вуглецю, у тому числі, у вигляді графіту і наноалмазів, які не могли утворитися в результаті падіння метеорита на Землю, оскільки енергія удару в цьому випадку повинна бути занадто велика. Заведено вважати, що вони утворилися так само, як і земні алмази — під тривалим тиском всередині протопланети.

Раніше вчені знаходили наноалмази, але нова експедиція змогла знайти по-справжньому великі зразки розміром до 100 мікрометрів. Крім цього, вчені з’ясували, що з’явилися вони в результаті потужного раптового тиску. На це вказують супутні мінерали у відкладеннях, наприклад, силікати.

На думку вчених, ці алмази з найбільшою ймовірністю утворилися в результаті удару величезного астероїда або навіть малої планети в материнське тіло урейлітів, і можливо саме цей удар його і зруйнував.

Джерело